Операція монетизація, або Які зміни чекають отримувачів субсидій

У передноворічні дні уряд схвалив Постанову про надання житлових субсидій населенню у грошовій формі, запровадивши з 1 січня 2019 року монетизацію субсидій. У Мінсоцполітики наголошують – правила призначення допомоги у сплаті комунальних платежів залишаться незмінними (тобто отримуватимуть субсидію ті, хто витрачає на “комуналку” понад 15% від сукупного доходу), зміниться лише механізм її виплати. Щоправда, це не буде монетизація у чистому вигляді, коли субсидіальні кошти громадяни отримують на руки і розпоряджаються ними на свій розсуд. Про те, як працюватиме монетизація на практиці, і дізнавався Укрінформ.

Що зміниться?

Раніше субсидійні кошти з держбюджету йшли до житлово-комунальних підприємств через територіальні управління соцзахисту. Тепер же ці кошти надходитимуть на спеціальний рахунок субсидіанта в Ощадбанку (їх можна буде відслідкувати в персональному кабінеті і використати тільки на оплату житлово-комунальних послуг), і вже через банк відбуватиметься розрахунок по субсидії з надавачем послуг. Після цього субсидіанту приходитиме смс-повідомлення, скільки залишилося доплатити з власної кишені.

Така адресність обіцяє захистити від зловживань постачальниками послуг, які не завжди прозоро розпоряджалися цими коштами, а також були зацікавлені у тому, щоб надати якнайбільше послуг, знаючи, що держава за це заплатить. Крім того, наповнення бази даних субсидіантів і їхня звірка дасть змогу відсіяти хоча б частину тих, хто отримує субсидію не за потребою, а за рахунок того, що має тіньові доходи чи інше місце реєстрації. Щодо боротьби з останнім зловживанням, з травня цього року було введено новий критерій, коли при призначенні субсидії враховуються доходи всіх членів сім’ї незалежно від того, де вони зареєстровані.

Важливо і те, що субсидія нараховуватиметься не за соціальними нормами, які були, як середня температура по палаті, а за конкретні спожиті послуги. Якщо субсидіанти економитимуть на комунальних послугах чи оптимізуватимуть їх, то зможуть отримувати від держави “живі” кошти. Забрати накопичену суму можна буде після закінчення фінансового року. Її “Ощадбанк” перерахує на рахунок субсидіанта, в той час як раніше заощаджені кошти поверталися до держбюджету.

Що і коли потрібно робити, щоб монетизація почалася?

Монетизація субсидій проходитиме у три етапи. З 1 січня 2019 року участь у монетизації пільг і субсидій братимуть ті сім’ї, які звернуться за оформленням допомоги вперше. З 1 травня 2019 року монетизація торкнеться тих, хто вже отримує субсидію. А з 1 жовтня 2019 року запрацює повномасштабна монетизація, коли кожен, хто є одержувачем житлової субсидії, отримуватиме за результатами опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено.

У Мінсоцполітики інформують: усім отримувачам субсидій обов’язково потрібно у травні подати заяву на монетизацію і Декларацію про доходи в управління соціального захисту населення та надати дозвіл на обробку персональних даних. При цьому в “Ощадбанк” йти не потрібно. Уряд максимально автоматизував процес монетизації, щоб основне навантаження лягло на управління соціального захисту населення, державний банк та надавачів комунальних послуг.

Тим, хто звернеться за допомогою вперше у 2019 році, у травні вже не потрібно поновлювати документи. Вони вже є учасниками монетизації пільг і субсидій.

Взагалі ж, нікому із субсидіантів не потрібно буде іти в банк окремо, щоб розпочати процес монетизації. На кожного одержувача субсидій, після опрацювання заяви на монетизацію, буде автоматично відкритий персональний обліковий запис в банку, на якому буде відображатися розмір житлової субсидії у грошовій формі.

Чи буде монетизація ефективною?

Взагалі ж, не можна сказати, що запропонована система – монетизація в чистому вигляді. Тоді б люди мали просто на руки отримувати субсидійні кошти, без цільового спрямування. Але у Мінсоцполітики пояснюють, що за наших умов це зробити неможливо, адже в Україні субсидію отримує майже половина українських сімей. Якщо одразу роздати такій кількості людей гроші на руки, є ризик гіперінфляції та кризи комунальних неплатежів. Тому допомога надходитиме на персональний обліковий запис субсидіанта в “Ощадбанк”, а все, що залишиться після оплати комунальних послуг протягом року, за результатами опалювального сезону енергоощадні українці зможуть забрати з банку готівкою.

Андрій Кривонос
Андрій Кривонос

Аби оцінити ефективність такого варіанту монетизації, Укрінформ звернувся до експертів. Андрій Кривонос, президент Гуманітарного центру вважає, що будь-який крок в бік монетизації – це краще, ніж виплата на рахунки постачальників комунальних послуг: “Перерахування коштів на користь отримувача послуг – це крок, який забезпечить прозору і точну систему. І також це перенесення відповідальності за сплату на самих споживачів. Також експерт відмічає позитивну сторону нової системи у тому, що адресна виплата субсидій відбуватиметься паралельно з ідентифікацією її отримувачів. “Монетизація здійснюватиметься тільки одній особі і тільки на один рахунок. Тому з запровадженням монетизації кількість отримувачів субсидії зменшиться. Але не за рахунок того, що відберуть субсидії, а за рахунок того, що приведуть до ладу списки тих, хто може дійсно претендувати на отримання субсидії”, – говорить Андрій Кривонос.

Він також додає, що виграє від нової системи монетизації і банківська система: “Гроші якийсь час знаходитимуться на банківських рахунках, тому це підкріплення банківської системи. В “Ощадбанку” з’явиться невелика сума на оздоровлення самої системи, тому зможе зрости навіть поточна ліквідність банку (можливість швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості)”.

Віталій Дудін
Віталій Дудін

Віталій Дудін, юрист Центру соціальних і трудових досліджень все ж більш критично оцінює нововведення: “В усьому світі монетизація приймається задля економії державного бюджету. Щоправда, у нашій країні вона може зазнавати ризиків. По-перше, монетизація можлива лише на основі широкого громадського обговорення, щоб надана компенсація була справедливою. По-друге, монетизація працює в економіці з більш-менш стабільною валютою. Якщо ми подивимося на Німеччину, то у євро-еквіваленті зарплати там зросли несуттєво. У нас же – велика прірва. Тобто сума економії може бути швидко знецінена. У цілому на загальний рівень життя монетизація не вплине, але в якихось випадках вона зможе покращити становище людей”.

Юлія Горбань, Київ

Поділитися:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *