З ким воював 227 полк НКВС, якому встановлений пам’ятник в Калинівці?

В історичній літературі радянських часів чимало сказано про виняткову роль 227 конвойного полку НКВС, який у вересні 1941 року прикривав відхід військ 37 армії, на рубежах Красилівка-Требухів-Калинівка-Скибин-Рожівка.

У державному військовому архіві Росії є документи, які свідчать: «16-17 вересня 1941 року на дільниці 1-го батальйону 227 полку противник силою до двох піхотних полків при підтримці танкового батальйону і двох артилерійських дивізіонів намагався прорватися по Чернігівському шосе до Києва. Багаторазові атаки ворога були відбиті з великими для нього втратами…». Повідомляється, що бійці батальйону НКВС знищили 100 (за іншими даними – 200) гітлерівців, 10 мотоциклів, 2 автомашини і 1 танк, а також захопили вороже знамено (Що мається на увазі? Полкове чи батальйонне знамено? Чи, може, штандарт? Це при тому, що німці просто так їх ворогу не віддавали).

20 вересня підрозділи полку вели бої під Требуховом. Після шквального артилерійського обстрілу з боку Дударкова німці в кількості двох полків піхоти, підсилених танками, повели наступ на позиції 4-го батальйону, яким командував капітан Гузій. Протягом кількох годин бійці Гузія стримували ворога, втративши при цьому близько 300 чоловік.

Втрати батальйонів внутрішніх справ називаються різні. Воно і не дивно – рахувати свої та ворожі втрати не було часу, а якщо такі звіти хтось і робив, то малоймовірно що вони дійшли до котрогось із штабів. Бо станом на друге жовтня 1941 року від 227 полку залишилося тільки 45 бійців, а його командир майор Тимофій Вагін і більшість офіцерів пропали безвісти. Типова для 1941 року картина.

Одним із тих, хто вцілів, був сержант Сергій Ошев, 1916 року народження, уродженець села Овсянникове Тюменської області, який із 30-х років працював у Броварському районному відділі НКВС. Є відомості, що під час окупації він очолив партизанський загін, який до 1943 року був майже повністю знищений німцями. Незабаром Ошева схопили жердівські поліцаї і привселюдно розстріляли. Іще одна трагічна сторінка війни.

Але були в історії 227 полку сторінки, які напевне, назавжди так і залишаться для нас таємницею.

Відомо – іще у вересні-жовтні 1939 року він охороняв і конвоював полонених польських жовнірів (пригадайте – у Биківні свого часу знайшли останки сотень солдатів і офіцерів Війська Польського, розстріляних НКВС). А перед початком Великої Вітчизняної війни 227 полк супроводжував ешелони в’язнів і спецпоселенців із Західної України та охороняв тюрми НКВС і НКДБ.

З початком війни солдати полку охороняли урядові заклади Києва, інші важливі об’єкти, боролися з диверсантами та дизертирами.

У зв’язку з цим хочемо навести слова кількох броварців, що як кажуть, «щось знали, але так усього і не сказали». Відомо, що аж до початку активних бойових дій полк перебував у Броварському лісі, ніби щось охороняв там. Це стосовно «важливого об’єкту», ймовірно –  командного пункту штабу Південно-Західного фронту (ми вже писали про цей загадковий «об’єкт» в одному з номерів нашої газети).

Колись один із броварських пенсіонерів стверджував: «Солдати 227 полку іще 16-17 вересня 1941 року вивозили в’язнів із тюрем Києва і розстрілювали їх у Биківні. Тоді ж у районі нинішньої «Порошинки», в глинищі енкаведисти знищили велику групу радянських військовослужбовців». Зараз на тому місці стоїть житловий будинок.

І ось що цікаво. Років із 30 тому броварські ентузіасти опитували старожилів з метою встановити подробиці бою полку НКВС із гітлерівцями під Броварами. Цитуємо слово в слово: «Усі пам’ятають цей важкий бій, але жоден не зміг підтвердити, що це оборонялися солдати НКВС».

І, нарешті, Віктор Клоков, ветеран 4-го полку прикордонних військ НКВС свого часу писав: «Для чого знову калічити історію? Невже 227 полку майора Вагіна потрібна неправда?»

То з ким же насправді воював 227 конвойний полк?

Поділитися:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *